以下は今しがた発見した阿比留瑠比氏のツイートからである。
@YzypC4F02Tq5lo0
はしゃごうが楽しもうが勝手だが、森元首相はいじめぬく一方、相手が中国様だと何も声を上げない姿には、人として心から軽蔑を覚える。
声を上げ続けないと変わらないんでしょ？
引用ツイート
蓮舫片手を上げて喜ぶ女性RENHO@立憲民主党
@renho_sha
· 2月10日
今日は参議院本会議で私たちの意思を示しました。
ホワイトアクション。
声をあげ続けないと変わりません。
「なかったこと」「終わったこと」ではないのです。
https://pbs.twimg.com/media/Et0-jR3VIAIKgav?format=jpg&name=small
以下は今しがた発見した門田隆将氏のツイートからである。
@KadotaRyusho
命の危機にあるウイグル人たちをいかに助けるか、と必死の西側諸国。
北京五輪外交ボイコットという圧力もその1つ。
だが、日本ではあれだけ東京五輪中止を叫んだ人々が“中国様”相手には何も言わない。
命や人権は政治問題ではなく人道上の問題。
これに目を向けない人々の「本性」をよく見極めて欲しい。
引用ツイート
門田隆将
@KadotaRyusho
· 7月4日
メジャーの熱狂や1試合9千人近い動員の日本のプロ野球に全く言及せず“東京五輪中止”だけを叫ぶ人々。
安倍前首相が「反対の反日的な人達は日本の成功に不快感があるのでは」との発言が的を射ている。
“内なる敵”がここまで露わになったのは喜ばしい。
だが史上最多450時間超放送で対応する民放には唖然。 twitter.com/mediclubman/st…
China consumes 50 percent more oil and 100 percent more natural gas than it did a decade ago
国際犯罪監視機関による国別番付では、中国が文句なしの不法漁業事犯第１位である。
自らの意思でなく”日本”にやってきて、＊ここからして既に嘘なのだから、後は推して知るべしだろう＊
そこで国際報道及び宣と言う名のディレクターなる女性について検索して見たら、以下の記事が出て来た。2013年04月17日 「NHKで幹部に昇進した在日が４人李紀彦・玄真行・田容承・朴元瑛源」？
中国や朝鮮半島の反日プロパガンダ勢力に支配されて来た国連や米国の歴史学会
ＴＢＳが反日的報道をする理由を知っていますか？ 元ＴＢＳ社員の独り言 「うちの局がこんなになってしまった経緯をお話しましょう」
そこで国際報道及び宣と言う名のディレクターなる女性について検索して見たら、以下の記事が出て来た。2013年04月17日 「NHKで幹部に昇進した在日が４人李紀彦・玄真行・田容承・朴元瑛源」？
2019年06月05日に発信した章である。
段落等を修正して再発信する。
そこで国際報道及び宣と言う名のディレクターなる女性について検索して見たら、以下の記事が出て来た。
最後の方の＊注釈は私。
2013年04月17日
「NHKで幹部に昇進した在日が４人李紀彦・玄真行・田容承・朴元瑛源」？
読者の方から、韓国人ディレクター「田容承」（チョン・ヨンスン）について教えていただき、少し調べてみました。
ネットで、「NHKで幹部に昇進した在日が４人李紀彦・玄真行・田容承・朴元瑛源」という情報が流れていた。
果たして、この4人がNHKで幹部に昇進したのかどうか、確認することはできなかったが、NHKにかつて在職していたり（朴元瑛源）、NHKで放映された番組のディレクターを務めていたことは確認できた（李紀彦・玄真行・田容承）。
NHKが韓国人や在日朝鮮人のディレクターをよく使っていることはわかった。
しかし、少なくともこの中の朴元瑛源（えのもとえいげん）は、子会社「ＮＨＫエデュケーショナル」にNHKから出向中、児童買春のため警視庁に逮捕され、東京簡裁から罰金５０万円の略式命令を受け、2007年6月26日付けで懲戒免職処分になっていて、少なくとも現在、NHKに在籍していない「はず」である。
もし在籍していたら、性犯罪者を復職させたことになり、大問題である。
ＮＨＫ子会社社員の児童買春：懲戒免職処分に
2007.06.20 毎日新聞社東京朝刊 28頁 社会面
ＮＨＫは１９日、児童買春禁止法違反容疑で逮捕された子会社「ＮＨＫエデュケーショナル」語学部の朴元瑛源チーフプロデューサー（３４）＝ＮＨＫから出向中＝を、２６日付で懲戒免職処分にすると発表した。
１１日に東京簡裁から罰金５０万円の略式命令を受け、ＮＨＫの調査にも犯行を認めたという。
５月３１日、高校１年の女子生徒に現金４万円を払ってわいせつな行為をしたとして、警視庁に逮捕された。
次に、田容承（チョン・ヨンスン）であるが、韓国・ソウル出身の韓国人ディレクターである。
この人物はテレビ朝日のディレクターでもあったが、NHK「プロジェクトJAPAN」の一環である、ETV特集: シリーズ「日本と朝鮮半島2000年」も担当している。
NHKは、なぜ韓国人ディレクターを使ったのか、と放送当時から疑問が呈されたようである。
この番組放映当時、来日して8年だったとのこと。
ETV特集「日本と朝鮮半島2000年」
NHKは韓国人に乗っ取られたのか？
韓国朝鮮のマスコミ侵略
次に、李紀彦だが、NHKの「よみがえる海峡を越えた絆・朝鮮通信史400年」という番組を担当したらしい。
最後の玄真行は在日韓国人２世。
プロフィールに「１９５８年、東京生まれ。父母は、韓国済州島出身。」とある。
東京ビデオセンターなどに所属しているらしいので、NHK職員ではなく、外注先ではないかと推測される。
◆プロフィール◆
１９５８年、東京生まれ。父母は、韓国済州島出身。
兄と２人の姉を持つ末っ子の玄に、父は、「自分のやりたいことをやれ」と言って聞かせていた。そんな父が高校２年の時、癌で急逝。ものを表現する自由な仕事をしたいと作家を夢見ていた玄は、家を出て、バイトをしながら受験勉強を続ける。母が影（原文のまま）で支えてくれた。
早稲田大学第２文学部に学び、８４年テレビの制作会社テレコム・ジャパンに入社。
活字志向だった玄にとって、テレビは未知の世界だった。
そんな時、脳裏に浮かんだのが、遠い日、テレビを見て泣いていた母の姿。母は読み書きができない。でも、テレビは見られる。“お袋が泣くようなものを作っていこう”これが原点となり、今へ続くドキュメンタリー作家としての玄の支えとなっていく。
精力的な創作活動が評価される中「在日だから撮れる」との声に反発、「人間として人間を撮りたい」と“一番”を目指し、９０年フリーに。和歌を詠む台湾老人に“言葉って何？”と問う「台湾万葉集?命のかぎり詠みゆかむ?」で数々の賞を受賞。初めて“これが自分の作品”といえるものとなったという。９６年にはクリエイティヴ・ネクサスのチーフディレクターとなり、優れたドキュメンタリーを発表し続けてきた。
在日コリアンのための老人ホームを撮った「故郷の家」では、半年間在日一世を追い続け、母の姿を重ねた。作品が出来上がった時、母にやさしくなれた自分に気付き“ドキュメンタリーを撮ることは、人間として自分をマシにしてくれる”と思うようになったという。
節目の２０年目、再びフリーとなって韓国に渡り、取組んだ「シャウト オブ アジア」。初の劇場公開作品である。
◆おもな演出作品◆
１９８８年 「幻の東京オリンピック」共同演出（テレビ朝日）※ギャラクシー大賞受賞
１９９５年 「台湾万葉集～命のかぎり詠みゆかむ～」（ＮＨＫ）
ギャラクシー（放送批評懇談会）選奨
ＡＴＰ（社団法人 全日本テレビ番組製作社連盟）郵政大臣賞
ＡＴＰドキュメンタリー最優秀賞
１９９６年 「故郷の家～在日韓国・朝鮮人の特別養護老人ホーム～」（フジテレビ）
１９９７年 「巨鯨に挑む～インドネシアの海人ラマファー～」（関西テレビ）
ＡＴＰドキュメンタリー最優秀賞
１９９８年 「神々の詩アリラン」（ＴＢＳ）
ギャラクシー奨励賞
１９９９年 「幻の鯨イッカク～北極・人間たちの大地へ～」（関西テレビ）
ＡＴＰドキュメンタリー最優秀賞
ギャラクシー奨励賞
２００３年 「アジアの歌」（ＢＳフジ）
２００５年 「シャウト オブ アジア」 ４月23日～５週間 （渋谷シネ・ラ・セット）
２００５年 「にんげんドキュメント かあちゃんは好敵手 棋士・藤沢秀行と妻モト」 （ＮＨＫ）
ＡＴＰ２００５ グランプリ 受賞
ＡＴＰドキュメンタリー最優秀賞
２００５年 「そして僕は日本で生まれ育った～在日コリアン・家族の１００年～」 （ＮＨＫ）
1995～2005年までの一連の演出に対して ＡＴＰ特別賞（個人賞）受賞
ＨＶ特集 この国を見つめて「新在日外国人」
玄氏の両親は在日１世だ。自らの意思でなく”日本”にやってきて、＊ここからして既に嘘なのだから、後は推して知るべしだろう＊玄氏は小・中・高・大学と日本語での教育を受けた。国籍は「韓国」で、パスポートにも韓国名が記されている。だが、彼は韓国語が出来ない。
彼の仕事の後輩＝ジョン・ヨン・スンは韓国人で、日本で映像の仕事に携わっている。ジョンにとって韓国で映像の仕事をする事よりも、大変でも他国で仕事をする事のほうが面白い・・・・そう考えて日本で仕事をしているのだそうだ。
最初ジョンにとって、在日韓国人にどう接したら良いのか、わからなかったし、玄氏のパスポートの韓国名にも驚いたそうだ。日本で暮していても「日本人」にはならない。
http://www.tvc-net.com/shas/director.html
The following is from Hiroshi Yuasa's serial column titled "The Mismanagement of Civilization" at the beginning of WiLL, a monthly magazine released on November 26.
It is not an exaggeration to say that the five serial columns at the beginning of the magazine alone, starting with the column by Mr. Nobuyuki Kaji, surpass the truth that can obtain by paying a monthly subscription fee of 5,000 yen to the Asahi Shimbun.
It is a must-read not only for the Japanese people but also for people worldwide.
This column is a must-read, especially by Greta Thunberg.
The boldness of the "Iron Lady" against China
In the past, Indonesia had an "iron lady" who had the courage of the British Prime Minister Thatcher.
Just as Prime Minister Thatcher gave the "sink" order in the Falklands War, Indonesia's version of the Iron Lady gave hundreds of "sink" orders to Chinese fishing boats wreaking havoc in the South China Sea.
It is Susi Pudjiastuti, former Minister of Marine Affairs and Fisheries, wearing sunglasses and a cigarette in her mouth.
She has a phoenix tattoo on her right leg and dares to "blow up" every time she captures a ship.
As a result, Chinese fishing boats operating illegally in the waters around the Natuna Islands in the South China Sea have been stifled since she took office in the Joko administration.
In addition, Minister Susi has built 20 comprehensive marine fisheries centers in the Indonesian border region.
She also used her political power to build a military base for the national army in the Natuna Islands, where Chinese fishing boats were seen.
However, those in the Cabinet, including the Coordinating Minister for Maritime Affairs, Mr. Ruhut. They insisted that "enough is enough" in the bombing of foreign poaching boats after their capture and that the captured ships should be given to local fishermen.
Vice President Kala also said that "some countries are protesting," and Minister Susi's policy was a significant setback.
Subsequent "sink" orders have come and gone.
There were even rumors of a Joko administration PLEASE to China.
When Minister Susi stepped down as Minister of Marine Affairs and Fisheries in October 2019, it again spotted Chinese fishing boats here and there.
Recently, Chinese maritime research vessels and aircraft surveying Indonesia and Malaysia's exclusive economic zones (EEZs) on the western side of Kalimantan (Borneo) have been spotted, and this has spread to harassment of Malaysia's oil development.
The energy-starved Xi Jinping administration has extended its tentacles into the EEZs of both countries in search of new oil and natural gas sources.
China consumes 50 percent more oil and 100 percent more natural gas than it did a decade ago and has designated the South China Sea as "China's Sea" to raid for resources.
However, the reality is that both Indonesia and Malaysia have avoided worsening relations with China through self-regulation.
Even when Chinese survey ships entered the EEZ in Indonesian waters in September and October, somehow the commander on the scene, Dato' Rasauman, reportedly told President Joko that everything was under safe control.
I can almost hear the excellent and dynamic former minister Susi gnashing his teeth.
Their weakness lies in their economic relationship with China.
Since 2001, trade between China and the Association of Southeast Asian Nations (ASEAN) has grown nearly nine-fold, and for more than a decade, China has become ASEAN's largest trading nation.
Indonesia, in particular, has more than $90 billion in new development projects as part of the "One Belt, One Road" Chinese economic zone initiative, including the bullet train concept.
Malaysia, which has territory on the island of Borneo, another beneficiary of the "One Belt, One Road" initiative, has been similarly slow to respond.
Barely on October 4, the Malaysian Foreign Ministry summoned the Chinese ambassador in the capital, Kuala Lumpur, to protest the presence of Chinese survey ships off the coast.
It is not only in the South China Sea and the East China Sea, where the Senkaku Islands are located that China is wreaking havoc.
It extends to the coasts of South America and Africa.
These fishing fleets are part of the Chinese Communist Party's efforts to become a "maritime superpower.
The fishing fleet has grown to the largest globally, backed by the country, and has become even more aggressive.
According to a U.S. newspaper, about 300 large Chinese trawlers were operating near the Ecuadorian territory of Galapagos Island last August.
They switched off their navigation monitoring systems and falsified the names of their vessels to repeat their illegal operations.
For months, giant refrigerator ships stayed on the high seas, overfishing, and processing.
Outraged by the illegal activities, President Lasso could not resist the temptation to take extraordinary measures.
He went to the Conference of the Parties (COP26) to the United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC), which initially had nothing to do with fisheries, and announced that he would expand the marine protected area around the Galapagos Islands.
In response, Colombia, Panama, and Costa Rica announced establishing even more enormous marine reserves.
The purpose of this was to prevent the operation of China's colossal fishing boats, accusing them of "plundering" fishery resources.
The first Chinese fishing boats to appear were less than 50, but now 800 are said to be appearing off the coast of Central and South America.
In a country-by-country ranking by the International Crime Observatory, China is the undisputed number-one illegal fishing offender.
Distant-water fishing is part of President Xi Jinping's national development plan to ensure China's inadequate food security.
The boldness of the "Iron Lady" is what is needed to deal with China's unquestionable illegal activities.
以下は11月26日に発売された月刊誌WiLLの巻頭に、文明の不作法、と題して掲載されている湯浅博の連載コラムからである。
加地伸行大人の連載コラムから始まる巻頭の5個の連載コラムだけでも、月間購読料5,000円を朝日新聞に払って得られる真実を凌駕していると言っても全く過言ではない。
日本国民のみならず世界中の人達が必読である。
このコラムは、特に、グレタ・ツーンベリが必読。
中国に対抗する「鉄の女」の胆力
かつてインドネシアには、英国のサッチャー首相のような胆力のある「鉄の女」がいた。
サッチャー首相がフォークランド紛争で「シンク」（撃沈せよ）と出撃命令を出したように、インドネシア版のアイアン・レディーは、南シナ海で狼藉を慟く中国漁船 に数百回にわたりこの「シンク」を連発した。
サングラスにくわえたばこがお似合いのスシ・プジアストゥティ元海洋水産相である。
右足には不死鳥の入れ墨があり、拿捕するたびに「爆破せよ」と啖呵を切った。
おかけでジョコ政権の大臣就任以来、南シナ海のナトゥナ諸島周辺海域で違法操業する中国漁船がしり込みするようになった。
さらに、スシ大臣はインドネシア国境域の20ヵ所に総合海洋水産センターを建設した。
中国漁船が出没するナトゥナ諸島の同センターには、その政治力で国軍の軍事基地もつくらせた。
ところが閣内には、外国密漁船の拿捕後の爆破処理に、「もう十分だ」と停止を主張するルフット海事調整相らがいて、拿捕した漁船は地元漁師に与える方針を示した。カラ副大統領も、「抗議する国がある」とかで、スシ大臣の方針は大きく後退した。以後の「シンク」命令は出たり、出なかったり。
ジョコ政権の対中忖度さえ噂されていた。
スシ大臣が2019年10月に海洋水産相を退くと、また中国漁船の出没がちらほら。
最近はカリマンタン島（ボルネオ）西側にあるインドネシアとマレーシアの排他的経済水域（ＥＥＺ）を調査する中国の海事調査船や航空機が出没し、マレーシアの石油開発への嫌がらせへと広がっている。
エネルギー不足にある習近平政権は、石油と天然ガスの新たな資源を求めて両国のＥＥＺ内まで触手を伸ばしている。
中国は10年前より50％多くの石油と100％多い天然ガスを消費しており、南シナ海を「中国の海」として資源を荒らしまわる。
ところが、インドネシアもマレーシアも自己規制によって中国との関’係悪化を避けているのが実情だ。
この9月と10月に中国の測量船がインドネシア海域のＥＥＺに入っても、どういうわけか現場のダト・ラサウマン司令官はジョコ大統領に「すべてが安全に管理されている」と報告しているという。
クールで豪快なスシ元大臣の歯ぎしりが聞こえてきそうだ。
彼らの弱みは中国との経済関係にある。
2001年以来、中国と東南アジア諸国連合（ＡＳＥＡＮ）との貿易は約9倍に拡大しており、10年以上にわたり中国はＡＳＥＡＮ最大の貿易国になった。
特にインドネシアは新幹線構想も含め、中華経済圏構想である「一帯一路」として900億ドルを超える新規開発プロジェクトを抱えている。
やはりボルネオ島に領土をもつマレーシアも、また、「一帯一路」の受益国で、同様に反応が鈍い。
かろうじてマレーシア外務省は、10月4日になって首都クアラルンプールの中国大使を召喚して、沖合の中国測量船の存在に抗議した。
中国が荒らしまわるのは、この南シナ海やわが尖閣諸島のある東シナ海だけではない。
南アメリカ沿岸やアフリカ沿岸にまで及ぶ。
これら漁船団は、「海洋大国」を目指す中国共産党の取り組みの一翼を担う。
漁船団は国をバックに世界最大規模に膨張し、一段と攻撃的になる。
米紙によると、昨年8月に約300隻の中国の大型トロール漁船がエクアドル領ガラパゴス島付近で操業していた。
航行監視システムのスイッチを切り、船名を改ざんして違法操業を繰り返す。
巨大冷凍船が公海上に何ヵ月もとどまり、乱獲と加工を行っていた。
不法行為に怒り心頭のラッソ大統領は、たまりかねて奇策に打って出た。
元来、漁業とは無関係の国連気候変動枠組み条約締約国会議（ＣＯＰ２６）に乗り込んで、ガラパゴス諸島周辺海洋保護区を拡大することを明らかにした。
すると、これに呼応してコロンビア、パナマ、コスタリカがさらに広い海洋保護区を設定すると発表した。
中国の巨大漁業船を「漁業資源を略奪している」と非難して、操業を阻止するためだ。
最初に姿を現した中国漁船は50隻に満たなかったが、いまや800隻が中南米の沖合に出現するという。
国際犯罪監視機関による国別番付では、中国が文句なしの不法漁業事犯第１位である。
遠洋漁業は習近平国家主席の国家開発計画の中に組み込まれ、中国の不足している食糧安全保障を確保する意味合いがある。
これら中国の問答無用の不法行為には、「鉄の女」の胆力こそが求められている。
A még javítható riportereknek és azoknak, akik a televíziós médiából élnek, el kell olvasniuk Masayuki Takayama összes írását, hogy megtudják, mi a tudósítás és mi az.
Ez az a fejezet, amelyet 2020. május 13-án küldtem ki.
Kötelező olvasmány a japánoknak és az embereknek világszerte, és újra terjesztem.
A következő Masayuki Takayama cikkéből származik, aki sikeresen lezárja a ma megjelent Shincho című hetilapot.
Ez a cikk is bizonyítja, hogy ő az egyetlen újságíró a háború utáni világban.
Ez a tanulmány azt is ékesen bizonyítja, hogy Kína a mélységes gonoszság és a hihető hazugságok országa.
Nem túlzás azt állítani, hogy Masayuki Takayama Japán egyik legnagyobb kincse.
Az Asahi Shimbun alkalmazottai valószínűleg őrültek, akiket már nem lehet megjavítani. A legtöbb NHK alkalmazott azonban, Arima és mások kivételével, még mindig épelméjű és fejleszthető, még akkor is, ha egy kicsit átmosták őket.
Azok a riporterek, akik még képesek helyrehozni a károkat, és azok, akik a tévémédiából élnek, olvassák el Masayuki Takayama teljes műveit, és tanulják meg, miről is szól a riport és az újságírás.
A Corona Effect
Michael Blumenthal, a Carter-adminisztráció pénzügyminisztere 1926-ban született Brandenburgban, Berlin északi külvárosában.
Zsidó szülei előkelő ruhaüzletet vezettek, de amikor tíz éves volt, a család körülményei meredeken rosszabbra fordultak.
1938 novemberének egy fényes holdfényes éjszakáján Goebbels portyázó csapata 267 zsinagógát tört össze és 7500 zsidó boltot dúlt fel.
Szülei boltja megsemmisült, és egy Hitlerjugend fiú maga is megtámadta.
A család elhagyta szülőföldjét, és teherhajóval menekült Nápolyból.
A hajó átkelt a Szuezen, és megállt Bombay, Colombo és Szingapúr brit kikötőjében.
Minden alkalommal ki akartak szállni, de egyik kikötő sem engedte a zsidókat partra.
Ugyanebben az időben a család elhagyta Nápolyt, St. Louis 1000 zsidóval a fedélzetén elhajózott Hamburgból.
Úticéljuk, az amerikai kubai protektorátus azonban megtagadta a partraszállást, és még New Yorkban sem engedték kikötni őket.
Egy hónapnyi sodródás után a hajó visszatért Európába, és bár néhányan ki tudtak szállni Belgiumban, hamarosan elfoglalták a nácik, és az utasok nagy részét koncentrációs táborokba küldték.
De Blumenthal hajójának szerencséje volt.
A zsidók az útvonal végén Sanghajban szállhattak le.
Hongkou japán koncessziója még azt is lehetővé tette számukra, hogy vízum nélkül éljenek ott.
A Hongkou felőli Garden Bridge túloldalán a Bundot olyan zsidó konglomerátumok épületei szegélyezik, mint például Sassoon és Jardine Matheson, akik profitáltak az ópiumkereskedelemből.
Ők a Közel-Keletről érkezett szemita zsidók (sephardi) voltak, és hidegen viszonyultak a kaukázusi zsidókhoz (askenázik).
Valójában a Palesztinába menekült askenázokat megtagadták, hogy partra szálljanak, és néha agyonlőtték.
Az egyetlen hely, ahol elfogadták őket, a Kwantung hadsereg által vezetett Mandzsukuo és a japán koncesszió volt Sanghajban.
Körülbelül 30 000 ember húzódott meg ott.
Blumenthal olyan szerencsés volt, hogy belépett a hongkoui egykori japán iskolába, amely fogvatartottá vált.
Végül a háború véget ért, és a család elhagyhatta Sanghajt, de a zsidókat nem engedték sehova.
Két év várakozás után az Egyesült Államok végre megadta nekik, hogy belépjenek az országba.
Meglepő módon a Demokrata Párt adminisztrációja alatt a kedves japánokat rosszabb megszállóknak tekintették, mint a kínaiakat.
Ez nem olyan környezet volt, ahol azt lehetett mondani: "A japánoknak köszönhetően túléltem."
A bölcs (pimasz) Blumenthal gyorsan kivágta az emlékezetéből a jó Japánt, és eldobta.
Valójában az Egyesült Államok demokratái továbbra is ellenségnek tekintették Japánt a háború után, és a háború előtt is folytatták a kínaiak felhasználását Japán elnyomására, még akkor is, amikor a kommunisták átvették a hatalmat.
A KKP kihasználta a nankingi mészárlás hamis történetét, amelyet az Egyesült Államok készített elő, hogy rákényszerítse a japánokat, hogy fizessenek meg bűneikért, és sikerült Japán felét modernizálni az ODA és a technikai segítségnyújtás kivonásával.
Az amerikaiak jó rabszolgagyárnak tűntek, és a cégek egymás után költöztek be Kínába, és az Egyesült Államok és Kína közötti kapcsolatok olyan erősek lettek, mint a Csang Kaj-sek korszakban.
Blumenthal, aki ennek a törekvésnek a részeként szerzett magának hírnevet, hosszú idő után először látogatott Sanghajba a CPC meghívására.
Az egykori hongkoui japán iskolában, amelyet ma Sanghaji Zsidó Menekültek Emlékcsarnokának neveztek el, azzal köszöntötte a diákokat, hogy a japán hadsereg brutális, és soha nem felejti el kínai barátai kedvességét.
Olyan ember volt, aki nem ismert szégyent.
Amikor a vuhani vírus kitört, Izrael ugyanolyan gyorsan megszakította a kommunikációt Kínával, mint az Egyesült Államok.
Majd Dai Yu-ming, a kínai izraeli ügyvivő azt mondta: "Szomorú vagyok. Szomorú vagyok" - mondta egy sajtótájékoztatón, elítélve Kínával szembeni hideg bánásmódot, amely a holokauszt idején zsidókat fogadott be.
Izrael korábban soha nem tagadta Blumenthal megjegyzéseit, ezúttal azonban más volt a helyzet.
"Mit mondasz? A japánok segítettek a zsidókon. Ne fabrikálj történelmet."
A megbízott nagykövet eltávolította a legyártott alkatrészeket hivatalos weboldaláról.
A Corona néha azon dolgozik, hogy kijavítsa a történelem torzulásait
Caithfidh tuairisceoirí atá fós le haisíoc, agus iad siúd a mhaireann ó na meáin teilifíse, scríbhinní uile Masayuki Takayama a léamh chun a fháil amach cad é an clúdach agus cén clúdach atá ann.
Is í an chaibidil a chuir mé amach an 13 Bealtaine 2020.
Ní mór é a léamh do mhuintir na Seapáine agus do dhaoine ar fud an domhain, agus táim á ath-scaipeadh.
Seo a leanas ón bpáipéar le Masayuki Takayama, a thugann an Shincho seachtainiúil a eisíodh inniu chun críche go rathúil.
Cruthaíonn an t-alt seo freisin gurb é an t-aon agus an t-aon iriseoir sa domhan tar éis an chogaidh.
Cruthaíonn an páipéar seo go hiontach freisin gur tír í an tSín a bhfuil bréaga mímhacánta agus bréaga sochreidte ann.
Ní haon áibhéil é a rá go bhfuil Masayuki Takayama ar cheann de na seoda is mó sa tSeapáin.
Is dócha gur madmen iad fostaithe an Asahi Shimbun nach féidir a dheisiú a thuilleadh. Mar sin féin, tá an chuid is mó d’fhostaithe NHK, seachas Arima agus daoine eile, fós sane agus is féidir iad a fheabhsú, fiú má rinneadh brainwashed beagáinín orthu.
Ba cheart do na tuairisceoirí sin atá fós in ann an damáiste a dheisiú agus iad siúd a mhaireann ó na meáin teilifíse saothair iomlána Masayuki Takayama a léamh agus a fháil amach céard atá i gceist le tuairisciú agus iriseoireacht.
Éifeacht Corona
Rugadh Michael Blumenthal, Rúnaí an Chisteáin i riarachán Carter, i 1926 i Brandenburg, bruachbhaile thuaidh de Bheirlín.
Reáchtáil a thuismitheoirí Giúdacha siopa éadaí upscale, ach nuair a bhí sé deich mbliana d’aois, ghlac cúinsí an teaghlaigh cas géar chun measa.
Ar oíche gheal faoi sholas na gealaí i mí na Samhna 1938, bhris cóisir creach Goebbels 267 sionagóg agus rinne siad athsheistiú ar 7,500 siopa Giúdach.
Scriosadh stór a thuismitheoirí, agus rinne buachaill Óige Hitler ionsaí air féin.
Thréig an teaghlach a dtír dhúchais agus theith siad ar lasta ó Napoli.
Thrasnaigh an long an Suez agus ghlaoigh sí ag calafoirt na Breataine Bombay, Colombo, agus Singeapór.
Gach uair, theastaigh uathu teacht i dtír, ach ní ligfeadh aon cheann de na calafoirt do Ghiúdaigh teacht i dtír.
Ag an am céanna d’fhág an teaghlach Napoli, sheol St Louis as Hamburg le 1,000 Giúdach ar bord.
Dhiúltaigh a gceann scríbe, cosantóir Chúba na SA, teacht i dtír, áfach, agus ní raibh cead acu fiú duga a dhéanamh i Nua Eabhrac.
Tar éis míosa drifteála, d’fhill an long ar ais go dtí an Eoraip, agus cé go raibh cuid acu in ann dul i dtír sa Bheilg, ba ghearr go raibh na Naitsithe ina seilbh uirthi, agus cuireadh an chuid is mó de na paisinéirí chuig campaí tiúchana.
Ach bhí an t-ádh ar long Blumenthal.
Bhí na Giúdaigh in ann teacht i dtír ag deireadh an bhealaigh i Shanghai.
Thug lamháltas Seapánach Hongkou fiú dóibh maireachtáil ann gan víosaí.
Trasna Dhroichead an Ghairdín ó HongKou, tá an Bund línithe le foirgnimh de ilchuideachtaí Giúdacha mar Sassoon agus Jardine Matheson, a bhain leas as an trádáil óipiam.
Giúdaigh Semitic (Sephardi) ab ea iad ón Meánoirthear agus bhí siad fuar i dtreo na nGiúdach Cugais (Ashkenazi).
Déanta na fírinne, diúltaíodh do Ashkenazi a theith chun na Palaistíne teacht i dtír agus uaireanta lámhaigh marbh é.
Ba iad na háiteanna amháin a ghlac leo ná Manchukuo, arna reáchtáil ag Arm Kwantung, agus lamháltas na Seapáine i Shanghai.
Bhí timpeall 30,000 duine fite fuaite ann.
Bhí an t-ádh ar Blumenthal go ndeachaigh sé isteach in iar-scoil na Seapáine i HongKou, a tháinig chun bheith ina áis choinneála.
Faoi dheireadh, tháinig deireadh leis an gcogadh, agus tugadh cead don teaghlach Shanghai a fhágáil, ach ní raibh cead ag Giúdaigh áit ar bith.
Tar éis dhá bhliain ag fanacht, thug na Stáit Aontaithe an ceart dóibh dul isteach sa tír sa deireadh.
Ionadh go leor, faoi riarachán an Pháirtí Dhaonlathaigh, measadh go raibh na Seapáine cineálta mar ionróirí níos measa ná na Sínigh.
Ní timpeallacht a bhí ann ina bhféadfadh duine a rá, "Mhair mé buíochas leis na Seapánaigh."
Ghearr an Blumenthal críonna (grinn) an tSeapáin mhaith óna chuimhne agus chaith sé uaidh é.
Déanta na fírinne, lean Daonlathaithe na SA orthu ag féachaint ar an tSeapáin mar namhaid tar éis an chogaidh agus, mar a rinne siad roimh an gcogadh, lean siad ar aghaidh ag úsáid na Síne chun an tSeapáin a chur faoi chois, fiú agus na Cumannaigh ag glacadh páirte ann.
Bhain an contrapháirtí lárnach leas as scéal bréagach Mhort Nanking a d’ullmhaigh na Stáit Aontaithe chun iallach a chur ar na Seapánaigh íoc as a bpeacaí agus d’éirigh leo leath na Seapáine a nuachóiriú trí ODA agus cúnamh teicniúil a bhaint.
Bhí an chuma air go raibh monarcha sclábhaithe maith ann do na Meiriceánaigh, agus bhog cuideachtaí isteach sa tSín ceann i ndiaidh a chéile, agus d’éirigh na ceangail idir na Stáit Aontaithe agus an tSín chomh láidir le linn ré Chiang Kai-shek.
Thug Blumenthal, a rinne ainm dó féin mar chuid den iarracht seo, cuairt ar Shanghai den chéad uair le fada ar chuireadh ón CPC díreach anuraidh.
Ag iar-scoil Seapánach i HongKou, a athainmníodh anois mar Halla Cuimhneacháin Dídeanaithe Giúdach Shanghai, bheannaigh sé do na mic léinn trína rá go raibh arm na Seapáine brúidiúil agus nach ndéanfadh sé dearmad go deo ar chineáltas a chairde Síneach.
Ba dhuine é nach raibh náire ar bith air.
Nuair a bhris an víreas Wuhan amach, bhí Iosrael chomh gasta leis na Stáit Aontaithe chun cumarsáid leis an tSín a scor.
Ansin, dúirt Dai Yu-ming, Muirear d’Affaires na Síne ar Iosrael, "Tá brón orm. Tá brón orm," a dúirt sé ag preasagallamh, ag cáineadh cóireáil fhuar na Síne, a ghlac le Giúdaigh le linn an Uileloscadh.
Níor shéan Iosrael riamh tráchtanna Blumenthal roimhe seo, ach an uair seo bhí sé difriúil.
"Cad a deir tú? Ba iad na Seapánaigh a chabhraigh leis na Giúdaigh. Ná déan an stair.
Chuir an t-ambasadóir gníomhach na codanna déanta as a shuíomh Gréasáin oifigiúil.
Oibríonn Corona uaireanta chun saobhadh na staire a cheartú
ھازىرغىچە رېمونت قىلىنىۋاتقان مۇخبىرلار ۋە تېلېۋىزىيە تاراتقۇلىرىدىن جان باقىدىغانلار ماسايۇكى تاكايامانىڭ بارلىق يازمىلىرىنى ئوقۇپ ، خەۋەرنىڭ نېمە ئىكەنلىكى ۋە قانداق خەۋەرنىڭ بارلىقىنى بىلىشى كېرەك.
بۇ مەن 2020-يىلى 5-ئاينىڭ 13-كۈنى ئەۋەتكەن باب.
ئۇ ياپونىيە خەلقى ۋە پۈتۈن دۇنيادىكى كىشىلەر ئۈچۈن ئوقۇشقا تېگىشلىك كىتاب ، مەن ئۇنى قايتا تارقىتىۋاتىمەن.
تۆۋەندىكىسى ماسايۇكى تاكايامانىڭ ماقالىسىدىن ، ئۇ بۈگۈن تارقىتىلغان ھەپتىلىك شىنچونى مۇۋەپپەقىيەتلىك خۇلاسە چىقاردى.
بۇ ماقالە ئۇنىڭ ئۇرۇشتىن كېيىنكى دۇنيادىكى بىردىنبىر ژۇرنالىست ئىكەنلىكىنى ئىسپاتلىدى.
بۇ ماقالە يەنە جۇڭگونىڭ ناچار رەزىل ۋە ئەقىلگە سىغمايدىغان يالغان دۆلەت ئىكەنلىكىنى پارلاق ئىسپاتلىدى.
ماسايۇكى تاكايامانى ياپونىيەنىڭ ئەڭ چوڭ خەزىنىلىرىنىڭ بىرى دېسەك مۇبالىغە بولمايدۇ.
ئاساخى شىمبۇننىڭ خىزمەتچىلىرى بەلكىم رېمونت قىلالمايدىغان ساراڭلار بولۇشى مۇمكىن. قانداقلا بولمىسۇن ، NHK خىزمەتچىلىرىنىڭ كۆپىنچىسى ئارىما ۋە باشقىلاردىن باشقا ، ئۇلار يەنىلا ئەقىللىق بولۇپ ، ئازراق يۇيۇلغان تەقدىردىمۇ ياخشىلىنىدۇ.
زىياننى يەنىلا ئەسلىگە كەلتۈرەلەيدىغان ۋە تېلېۋىزىيە تاراتقۇلىرىدىن تىرىكچىلىك قىلىدىغان ئاشۇ مۇخبىرلار ماسايۇكى تاكايامانىڭ تولۇق ئەسەرلىرىنى ئوقۇپ ، دوكلات ۋە ئاخباراتنىڭ نېمىلىكىنى ئۆگىنىشى كېرەك.
كورونا ئېففېكتى
كارتېر ھۆكۈمىتى خەزىنە ئىشلىرى مىنىستىرى مايكېل بىلۇمېنتخال 1926-يىلى بېرلىننىڭ شىمالىدىكى براندېنبۇرگدا تۇغۇلغان.
ئۇنىڭ يەھۇدىي ئاتا-ئانىسى ئالىي دەرىجىلىك كىيىم-كېچەك دۇكىنى ئاچقان ، ئەمما ئۇ ئون ياشقا كىرگەندە ، ئائىلىنىڭ ئەھۋالى تېخىمۇ ناچارلاشقان.
1938-يىلى 11-ئايدىكى يورۇق ئاي كېچىسى ، گوببېلسنىڭ ھۇجۇم قىلىش يىغىلىشى 267 ئىبادەتخانىنى چېقىپ ، 7500 يەھۇدىي دۇكىنىنى بۇلىغان.
ئاتا-ئانىسىنىڭ دۇكىنى ۋەيران بولدى ، گىتلېر ياش بالىسى ئۇنىڭغا ھۇجۇم قىلدى.
بۇ ئائىلە يۇرتىدىن ۋاز كېچىپ ، ناپلېستىن بىر يۈك ماشىنىسىغا قېچىپ كەتكەن.
بۇ پاراخوت سۇۋەيىشتىن ئۆتۈپ ، ئەنگىلىيەنىڭ بومباي ، كولومبو ۋە سىنگاپور پورتىغا تېلېفون قىلغان.
ھەر قېتىم ئۇلار چۈشمەكچى بولغان ، ئەمما پورتلارنىڭ ھېچقايسىسى يەھۇدىيلارنىڭ قونۇشىغا يول قويمىغان.
شۇنىڭ بىلەن بىر ۋاقىتتا بۇ ئائىلە ناپلېستىن ئايرىلدى ، ساينىت لۇئىس 1000 يەھۇدىي بىلەن بىللە ھامبۇرگدىن يولغا چىقتى.
قانداقلا بولمىسۇن ، ئۇلارنىڭ مەنزىلى ، ئامېرىكىنىڭ كۇبا قوغدىغۇچىسى قۇرۇقلۇققا چىقىشنى رەت قىلدى ، ھەتتا ئۇلارنىڭ نيۇ-يوركتا توختىتىشىغىمۇ يول قويۇلمىدى.
بىر ئاي ماڭغاندىن كېيىن ، بۇ پاراخوت ياۋروپاغا قايتىپ كەلدى ، گەرچە بەزىلىرى بېلگىيەدىن چۈشەلەيدىغان بولسىمۇ ، ئەمما ئۇزۇن ئۆتمەيلا ناتسىستلار تەرىپىدىن ئىشغال قىلىندى ، يولۇچىلارنىڭ كۆپىنچىسى جازا لاگېرلىرىغا ئەۋەتىلدى.
ئەمما بىلۇمېنتالنىڭ پاراخوتى تەلەيلىك.
يەھۇدىيلار شاڭخەيدىكى يولنىڭ ئاخىرىدا چۈشەلەيدىغان بولدى.
خوڭكوۋنىڭ ياپونچە ئېتىبار بېرىشى ھەتتا ئۇلارنىڭ ئۇ يەردە ۋىزاسىز تۇرۇشىغا يول قويغان.
خوڭكوۋدىن كەلگەن باغ كۆۋرۈكىنىڭ ئۇدۇلىدا ، باغلانما ئەپيۇن سودىسىدىن پايدا ئالغان ساسسون ۋە جاردىن ماتېسون قاتارلىق يەھۇدىيلار توپىنىڭ ئىمارەتلىرى تىزىلغان.
ئۇلار ئوتتۇرا شەرقتىن كەلگەن سېمونت يەھۇدىيلار (سېفاردى) بولۇپ ، كاۋكاز يەھۇدىيلىرى (ئاشكىنازى) غا سوغۇق ئىدى.
ئەمەلىيەتتە ، پەلەستىنگە قېچىپ كەتكەن ئاشكىنازى قۇرۇقلۇققا چىقىشنى رەت قىلغان ۋە بەزىدە ئېتىپ ئۆلتۈرۈلگەن.
ئۇلارنى قوبۇل قىلىدىغان بىردىنبىر جاي كۋانتۇڭ ئارمىيىسى باشقۇرىدىغان مانجۇكۇ ۋە ياپونىيەنىڭ شاڭخەيدىكى ئېتىبار بېرىشى.
ئۇ يەردە تەخمىنەن 30،000 ئادەم قىستىلىپ تۇرغان.
بىلۇمېنتخال بەك تەلەيلىك بولۇپ ، ئۇ شياڭگاڭدىكى سابىق ياپون مەكتىپىگە كىرگەن ، ئۇ تۇتۇپ تۇرۇش ئورنىغا ئايلانغان.
ئاخىرىدا ، ئۇرۇش ئاخىرلاشتى ، بۇ ئائىلىنىڭ شاڭخەيدىن ئايرىلىشىغا رۇخسەت قىلىندى ، ئەمما يەھۇدىيلارنىڭ ھېچ يەرگە رۇخسەت قىلىنمىدى.
ئىككى يىل ساقلاپ تۇرغاندىن كېيىن ، ئامېرىكا ئاخىرى ئۇلارغا دۆلەتكە كىرىشكە ماقۇل بەردى.
ئادەمنى ھەيران قالدۇرىدىغىنى ، دېموكراتلار پارتىيىسى ھۆكۈمىتىدە ، ئاق كۆڭۈل ياپونلار جۇڭگولۇقلارغا قارىغاندا تېخىمۇ ناچار تاجاۋۇزچى دەپ قارالغان.
ئۇ «ياپونلار سايىسىدا ھايات قالدىم» دېيەلەيدىغان مۇھىت ئەمەس.
ئەقىللىق (يېقىشلىق) بىلۇمېنتال ياخشى ياپونىيىنى ئەستە تۇتۇش قابىلىيىتىدىن تېزلا ئۈزۈپ تاشلىدى.
ئەمەلىيەتتە ، ئامېرىكا دېموكراتچىلار پارتىيىسى ئۇرۇشتىن كېيىن ياپونىيەنى دۈشمەن دەپ قاراپ ، ئۇرۇشتىن ئىلگىرىكىگە ئوخشاش ، كوممۇنىستلار ئۆتكۈزۈۋالغان تەقدىردىمۇ ، جۇڭگولۇقلارنى ئىشلىتىپ ياپونىيەنى باستۇرۇشنى داۋاملاشتۇردى.
ج ك پ ئامېرىكا تەرىپىدىن تەييارلانغان نەنجىڭ چوڭ قىرغىنچىلىقىنىڭ يالغان ھېكايىسىدىن پايدىلىنىپ ، ياپونلارنى گۇناھلىرىنى تۆلەشكە قىستىدى ۋە ODA ۋە تېخنىكىلىق ياردەم ئېلىش ئارقىلىق ياپونىيەنىڭ يېرىمىنى زامانىۋىلاشتۇرۇشتا مۇۋەپپەقىيەت قازاندى.
ئۇ ئامېرىكىلىقلارغا ياخشى قۇل زاۋۇتىغا ئوخشايتتى ، شىركەتلەر كەينى-كەينىدىن جۇڭگوغا كۆچۈپ كىردى ، ئامېرىكا بىلەن جۇڭگونىڭ مۇناسىۋىتى چياڭ كەيش دەۋرىدىكىدەك مۇستەھكەملەندى.
بۇ تىرىشچانلىقنىڭ بىر قىسمى سۈپىتىدە نام قازانغان بىلۇمېنتخال ئۆتكەن يىلى جۇڭگو كومپارتىيىسىنىڭ تەكلىپىگە بىنائەن ئۇزۇن ۋاقىت ئىچىدە تۇنجى قېتىم شاڭخەينى زىيارەت قىلدى.
خوڭكودىكى سابىق ياپونىيە مەكتىپىدە ، ھازىر شاڭخەي يەھۇدىي مۇساپىرلار خاتىرە سارىيىغا ئۆزگەرتىلگەندىن كېيىن ، ئۇ ئوقۇغۇچىلارغا سالام بېرىپ ، ياپون ئارمىيىسىنىڭ رەھىمسىز ئىكەنلىكىنى ، ئۆزىنىڭ جۇڭگولۇق دوستلىرىنىڭ ياخشىلىقىنى ھەرگىز ئۇنتۇپ قالمايدىغانلىقىنى ئېيتتى.
ئۇ نومۇس قىلمايدىغان ئادەم ئىدى.
ۋۇخەن ۋىرۇسى تارقالغاندا ، ئىسرائىلىيە ئامېرىكىغا ئوخشاش جۇڭگو بىلەن بولغان ئالاقىنى ئۈزدى.
ئۇنىڭدىن كېيىن ، جۇڭگونىڭ ئىسرائىلىيەگە مەسئۇل ۋاكالەتچىسى دەي يۈ مىڭ مۇخبىرلارنى كۈتۈۋېلىش يىغىنىدا مۇنداق دېدى: چوڭ قىرغىنچىلىق مەزگىلىدە يەھۇدىيلارنى قوبۇل قىلغان جۇڭگونىڭ سوغۇق مۇئامىلىسىنى ئەيىبلىدى.
ئىسرائىلىيە ئىلگىرى بىلۇمېنتالنىڭ سۆزىنى رەت قىلىپ باقمىغان ، ئەمما بۇ قېتىم باشقىچە بولدى.
"نېمە دەيسىز؟ يەھۇدىيلارغا ياردەم قىلغان ياپونلار ئىدى. تارىخنى ئويدۇرماڭ".
مۇۋەققەت باش ئەلچى توقۇلما زاپچاسلارنى رەسمىي تور بېتىدىن ئېلىۋەتتى.
كورونا بەزىدە تارىخنىڭ بۇرمىلىنىشىنى تۈزىتىش ئۈچۈن خىزمەت قىلىدۇ
Novinari koji se još uvijek mogu popraviti i oni koji žive od televizijskih medija, moraju pročitati sve spise Masayukija Takayame kako bi saznali što je izvještavanje, a što pokrivanje.
To je poglavlje koje sam poslao 13. svibnja 2020.
Neophodno je štivo za Japance i ljude diljem svijeta, a ja ga ponovno širim.
Slijedi rad Masayukija Takayame, koji uspješno završava danas objavljen tjednik Shincho.
I ovaj članak dokazuje da je on jedini novinar u poslijeratnom svijetu.
Ovaj rad također briljantno dokazuje da je Kina zemlja strašnog zla i uvjerljivih laži.
Nije pretjerano reći da je Masayuki Takayama jedno od najvećih blaga Japana.
Zaposlenici Asahi Shimbuna vjerojatno su luđaci koji se više ne mogu popraviti. No, većina zaposlenika NHK-a, osim Arime i ostalih, još je pri zdravoj pameti i može se poboljšati, čak i ako im se malo isprao mozak.
Oni novinari koji su još sposobni sanirati štetu i oni koji žive od TV medija trebali bi pročitati kompletna djela Masayukija Takayame i naučiti što je izvještavanje i novinarstvo.
Korona efekt
Michael Blumenthal, ministar financija u Carterovoj administraciji, rođen je 1926. u Brandenburgu, sjevernom predgrađu Berlina.
Njegovi židovski roditelji vodili su otmjenu trgovinu odjećom, ali kada je imao deset godina, obiteljske su se okolnosti naglo pogoršale.
U sjajnoj mjesečini obasjanoj noći u studenom 1938., Goebbelsova napadačka skupina razbila je 267 sinagoga i opljačkala 7500 židovskih trgovina.
Trgovina njegovih roditelja je uništena, a dječak iz Hitlerove mladeži ga je sam napao.
Obitelj je napustila domovinu i pobjegla teretnim brodom iz Napulja.
Brod je prešao Suez i uplovio u britanske luke Bombay, Colombo i Singapur.
Svaki put su se htjeli iskrcati, ali nijedna luka nije dopustila Židovima da iskrcaju.
U isto vrijeme kada je obitelj napustila Napulj, St. Louis je isplovio iz Hamburga s 1000 Židova na brodu.
Međutim, njihova destinacija, američki protektorat Kube, odbila je sletjeti, a nisu smjeli ni pristati u New Yorku.
Nakon mjesec dana plutanja, brod se vratio u Europu, a iako su se neki uspjeli iskrcati u Belgiji, ubrzo su ga zauzeli nacisti, a većina putnika poslana je u koncentracijske logore.
Ali Blumenthalov brod je imao sreće.
Židovi su se uspjeli iskrcati na kraju rute u Šangaju.
Hongkouov japanski ustupak čak im je omogućio da tamo žive bez viza.
Preko Garden Bridgea od Hongkoua, Bund je obrubljen zgradama židovskih konglomerata kao što su Sassoon i Jardine Matheson, koji su profitirali od trgovine opijumom.
Bili su semitski Židovi (Sefardi) s Bliskog istoka i bili su hladni prema kavkaskim Židovima (Aškenazi).
Zapravo, Aškenazi koji su pobjegli u Palestinu odbijeni su sletjeti i ponekad su ubijeni.
Jedina mjesta koja su ih prihvatila bili su Manchukuo, kojim upravlja Kwantungska vojska, i japanska koncesija u Šangaju.
Tamo se skupilo oko 30.000 ljudi.
Blumenthal je imao tu sreću da je ušao u bivšu japansku školu u Hongkouu, koja je postala zatočenički objekt.
Na kraju je rat završio i obitelji je bilo dopušteno da napusti Šangaj, ali Židovima nije bilo dopušteno nigdje.
Nakon dvije godine čekanja, SAD im je konačno dao dopuštenje za ulazak u zemlju.
Iznenađujuće, pod upravom Demokratske stranke, ljubazni Japanci smatrani su gorim osvajačima od Kineza.
Nije to bila sredina u kojoj bi se moglo reći: "Preživio sam zahvaljujući Japancima."
Mudri (drski) Blumenthal brzo je odrezao dobar Japan iz svog sjećanja i bacio ga.
Zapravo, američki demokrati nastavili su gledati na Japan kao neprijatelja nakon rata i, kao i prije rata, nastavili su koristiti Kineze za potiskivanje Japana, čak i kada su komunisti preuzeli vlast.
KPK je iskoristila lažnu priču o masakru u Nankingu koju su pripremili SAD kako bi natjerali Japance da plate za svoje grijehe i uspjela je modernizirati pola Japana izvlačenjem ODA i tehničke pomoći.
Amerikancima je izgledala kao dobra tvornica robova, a tvrtke su se selile u Kinu jedna za drugom, a veze između SAD-a i Kine postale su jake kao u doba Chiang Kai-sheka.
Blumenthal, koji se proslavio tim naporom, upravo je prošle godine prvi put nakon dugo vremena posjetio Šangaj na poziv CPC-a.
U bivšoj japanskoj školi u Hongkouu, sada preimenovanoj u Shanghai Jewish Refugee Memorial Hall, pozdravio je učenike rekavši da je japanska vojska brutalna i da nikada neće zaboraviti ljubaznost svojih kineskih prijatelja.
Bio je čovjek koji nije znao za stid.
Kada je izbio virus Wuhana, Izrael je brzo kao i SAD prekinuo komunikaciju s Kinom.
Zatim je Dai Yu-ming, kineski otpravnik poslova u Izraelu, rekao: "Tužan sam. Tužan sam," rekao je na konferenciji za novinare, osuđujući hladno postupanje prema Kini, koja je prihvatila Židove tijekom holokausta.
Izrael nikada prije nije demantirao Blumenthalove komentare, ali ovaj put je bilo drugačije.
"Što kažeš? Japanci su pomogli Židovima. Ne izmišljaj povijest."
Vršitelj dužnosti veleposlanika uklonio je izrađene dijelove sa svoje službene web stranice.
Corona ponekad radi na ispravljanju izobličenja povijesti
Репортерите, които все още подлежат на ремонт, и тези, които изкарват прехраната си от телевизионните медии, трябва да прочетат всички писания на Масаюки Такаяма, за да научат какво е отразяване и какво отразява.
Това е главата, която изпратих на 13 май 2020 г.
Това е задължително четиво за японците и хората по целия свят и аз го разпространявам отново.
Следното е от статията на Масаюки Такаяма, който довежда седмичника Shincho, издаден днес, до успешен край.
Тази статия също доказва, че той е единственият журналист в следвоенния свят.
Този документ също така брилянтно доказва, че Китай е страна на ужасно зло и правдоподобни лъжи.
Не е преувеличено да се каже, че Масаюки Такаяма е едно от най-големите съкровища на Япония.
Служителите на Asahi Shimbun вероятно са луди, които вече не могат да бъдат поправени. Въпреки това, повечето служители на NHK, с изключение на Арима и други, все още са здрави и могат да бъдат подобрени, дори ако са им промити малко мозъци.
Тези репортери, които все още са в състояние да поправят щетите, и тези, които изкарват прехраната си от телевизионни медии, трябва да прочетат пълните произведения на Масаюки Такаяма и да научат какво представляват репортажите и журналистиката.
Ефектът на Корона
Майкъл Блументал, министър на финансите в администрацията на Картър, е роден през 1926 г. в Бранденбург, северното предградие на Берлин.
Неговите еврейски родители държаха луксозен магазин за дрехи, но когато той беше на десет години, обстоятелствата в семейството рязко се влошиха.
В ярка лунна нощ през ноември 1938 г. набезите на Гьобелс разбиха 267 синагоги и разграбиха 7500 еврейски магазина.
Магазинът на родителите му е унищожен, а момче от Хитлерюгенд сам го нападна.
Семейството изоставя родината си и избяга с товарен кораб от Неапол.
Корабът прекоси Суец и акостира в британските пристанища Бомбай, Коломбо и Сингапур.
Всеки път те искаха да слязат, но нито едно от пристанищата не позволяваше на евреите да кацнат.
По същото време семейството напуска Неапол, Сейнт Луис отплава от Хамбург с 1000 евреи на борда.
Въпреки това, тяхната дестинация, американският протекторат Куба, отказа да кацне и дори не им беше позволено да акостират в Ню Йорк.
След месец дрейф корабът се връща в Европа и въпреки че някои успяват да слязат в Белгия, скоро той е окупиран от нацистите, а повечето от пътниците са изпратени в концентрационни лагери.
Но корабът на Блументал имаше късмет.
Евреите успяха да слязат в края на маршрута в Шанхай.
Японската концесия на Хонгкоу дори им позволи да живеят там без визи.
От другата страна на Garden Bridge от Hongkou, Bund е облицован със сгради на еврейски конгломерати като Sassoon и Jardine Matheson, които печелят от търговията с опиум.
Те бяха семитски евреи (сефарди) от Близкия изток и бяха студени към кавказките евреи (ашкенази).
Всъщност на ашкенази, които избягаха в Палестина, беше отказано да кацнат и понякога бяха застреляни.
Единствените места, които ги приеха, бяха Манчукуо, управляван от Квантунската армия, и японската концесия в Шанхай.
Там бяха скупчени около 30 000 души.
Блументал имаше такъв късмет, че влезе в бившето японско училище в Хонгкоу, което се превърна в арест.
В крайна сметка войната приключи и семейството получи разрешение да напусне Шанхай, но евреите не бяха допуснати никъде.
След две години чакане САЩ най-накрая им дадоха разрешение да влязат в страната.
Изненадващо, при управлението на Демократическата партия, милите японци се смятаха за по-лоши нашественици от китайците.
Това не беше среда, в която може да се каже: „Оцелях благодарение на японците“.
Мъдрият (нахален) Блументал бързо отряза добрата Япония от паметта си и я изхвърли.
Всъщност американските демократи продължиха да гледат на Япония като враг след войната и, както направиха преди войната, продължиха да използват китайците за потискане на Япония, дори когато комунистите поеха властта.
ККП се възползва от фалшивата история за клането в Нанкин, подготвена от САЩ, за да принуди японците да платят за греховете си и успя да модернизира половината от Япония чрез извличане на ОПР и техническа помощ.
За американците изглеждаше като добра фабрика за роби и компаниите се местиха в Китай една след друга и връзките между САЩ и Китай станаха толкова силни, колкото през ерата на Чан Кай-ши.
Блументал, който направи име като част от това усилие, посети Шанхай за първи път от много време по покана на КЗК едва миналата година.
В бивше японско училище в Хонгкоу, сега преименувано на Мемориалната зала на еврейските бежанци в Шанхай, той поздрави учениците, като каза, че японската армия е брутална и че никога няма да забрави добротата на китайските си приятели.
Той беше човек, който не знаеше срам.
Когато вирусът Ухан избухна, Израел побърза да прекъсне комуникацията с Китай толкова бързо, колкото САЩ.
Тогава Дай Ю-мин, временно отверен по въпросите на Китай в Израел, каза: „Тъжен съм. Чувствам се тъжен“, каза той на пресконференция, осъждайки студеното отношение към Китай, който прие евреи по време на Холокоста.
Израел никога досега не беше отричал коментарите на Блументал, но този път беше различно.
"Какво ще кажете? Японците са помогнали на евреите. Не фабрикувайте история."
Действащият посланик премахна изработените части от официалния си сайт.
Corona понякога работи за коригиране на изкривявания на историята
นักข่าวที่ยังซ่อมได้และคนที่ทำมาหากินจากสื่อโทรทัศน์ ต้องอ่านงานเขียนทั้งหมดของมาซายูกิ ทาคายามะ เพื่อเรียนรู้ว่าข่าวคืออะไรและรายงานอะไร
เป็นบทที่ฉันส่งออกไปเมื่อวันที่ 13 พฤษภาคม 2020
เป็นเรื่องที่ต้องอ่านสำหรับคนญี่ปุ่นและคนทั่วโลก และฉันกำลังเผยแพร่อีกครั้ง
ต่อไปนี้มาจากบทความของ Masayuki Takayama ผู้ซึ่งนำ Shincho รายสัปดาห์ที่เผยแพร่ในวันนี้มาสู่บทสรุปที่ประสบความสำเร็จ
บทความนี้ยังพิสูจน์ว่าเขาเป็นนักข่าวเพียงคนเดียวในโลกหลังสงคราม
บทความนี้ยังพิสูจน์ได้อย่างยอดเยี่ยมว่าจีนเป็นประเทศแห่งความชั่วร้ายและคำโกหกที่สมเหตุสมผล
ไม่มีการกล่าวเกินจริงที่จะบอกว่ามาซายูกิ ทาคายามะเป็นหนึ่งในสมบัติล้ำค่าที่สุดของญี่ปุ่น
พนักงานของ Asahi Shimbun น่าจะเป็นคนบ้าที่ไม่สามารถซ่อมแซมได้อีกต่อไป อย่างไรก็ตาม พนักงาน NHK ส่วนใหญ่ ยกเว้นอาริมะและคนอื่นๆ ยังคงมีสติและสามารถปรับปรุงได้ แม้ว่าพวกเขาจะถูกล้างสมองไปบ้างแล้วก็ตาม
นักข่าวที่ยังสามารถซ่อมแซมความเสียหายและผู้ที่หาเลี้ยงชีพจากสื่อทีวีควรอ่านงานทั้งหมดของ Masayuki Takayama และเรียนรู้ว่าการรายงานและการทำข่าวเกี่ยวกับอะไร
ผลกระทบจากโคโรนา
Michael Blumenthal เลขาธิการกระทรวงการคลังในฝ่ายบริหารของ Carter เกิดในปี 1926 ในเมือง Brandenburg ชานเมืองทางเหนือของกรุงเบอร์ลิน
พ่อแม่ชาวยิวของเขาเปิดร้านขายเสื้อผ้าหรู แต่เมื่ออายุได้ 10 ขวบ สถานการณ์ของครอบครัวกลับแย่ลงไปอีก
ในคืนเดือนหงายที่สว่างไสวในเดือนพฤศจิกายน พ.ศ. 2481 กองโจรของเกิ๊บเบลส์ได้ทุบโบสถ์ 267 แห่งและบุกค้นร้านค้าของชาวยิว 7,500 แห่ง
ร้านค้าของพ่อแม่ของเขาถูกทำลาย และเด็กวัยรุ่นฮิตเลอร์ทำร้ายตัวเอง
ครอบครัวละทิ้งบ้านเกิดและหนีไปบนเรือบรรทุกสินค้าจากเนเปิลส์
เรือข้ามแม่น้ำสุเอซและโทรไปที่ท่าเรือของอังกฤษในเมืองบอมเบย์ โคลอมโบ และสิงคโปร์
แต่ละครั้งพวกเขาต้องการลงจากเรือ แต่ไม่มีท่าเรือใดที่อนุญาตให้ชาวยิวลงจอด
ในเวลาเดียวกัน ครอบครัวออกจากเนเปิลส์ เซนต์หลุยส์ล่องเรือจากฮัมบูร์กพร้อมชาวยิว 1,000 คนบนเรือ
อย่างไรก็ตาม จุดหมายปลายทางของพวกเขา คือ รัฐในอารักขาของคิวบาของสหรัฐอเมริกา ปฏิเสธที่จะลงจอด และพวกเขาไม่ได้รับอนุญาตให้เทียบท่าในนิวยอร์กด้วยซ้ำ
หลังจากล่องลอยไปหนึ่งเดือน เรือก็กลับสู่ยุโรป และถึงแม้บางคนจะสามารถขึ้นฝั่งในเบลเยียมได้ แต่ในไม่ช้ามันก็ถูกพวกนาซียึดครอง และผู้โดยสารส่วนใหญ่ถูกส่งไปยังค่ายกักกัน
แต่เรือของบลูเมนธาลโชคดี
ชาวยิวสามารถขึ้นฝั่งได้เมื่อสิ้นสุดเส้นทางในเซี่ยงไฮ้
สัมปทานญี่ปุ่นของ Hongkou ยังอนุญาตให้พวกเขาอาศัยอยู่ที่นั่นโดยไม่ต้องขอวีซ่า
ข้ามสะพานการ์เด้นจากหงโข่ว บันด์เรียงรายไปด้วยอาคารของกลุ่มบริษัทชาวยิว เช่น แซสซูนและจาร์ดีน แมธสัน ซึ่งได้กำไรจากการค้าฝิ่น
พวกเขาเป็นชาวยิวเซมิติก (เซฟาร์ดี) จากตะวันออกกลางและเยือกเย็นต่อชาวยิวคอเคเซียน (อัชเคนาซี)
อันที่จริง อัชเคนาซีที่ลี้ภัยไปยังปาเลสไตน์ถูกปฏิเสธไม่ให้ขึ้นบกและบางครั้งก็ถูกยิงเสียชีวิต
ที่เดียวที่ยอมรับพวกเขาคือ Manchukuo ซึ่งดำเนินการโดยกองทัพ Kwantung และสัมปทานของญี่ปุ่นในเซี่ยงไฮ้
มีคนประมาณ 30,000 คนรวมตัวกันอยู่ที่นั่น
Blumenthal โชคดีมากที่ได้เข้าเรียนในโรงเรียนเก่าของญี่ปุ่นใน Hongkou ซึ่งกลายเป็นสถานกักกัน
ในที่สุด สงครามสิ้นสุดลง และครอบครัวได้รับอนุญาตให้ออกจากเซี่ยงไฮ้ แต่ชาวยิวไม่ได้รับอนุญาตทุกที่
หลังจากรอมาสองปี ในที่สุดอเมริกาก็อนุญาตให้พวกเขาเข้าประเทศได้
น่าแปลกที่ภายใต้การบริหารของพรรคประชาธิปัตย์ คนญี่ปุ่นประเภทหนึ่งถูกมองว่าเป็นผู้รุกรานที่เลวร้ายยิ่งกว่าชาวจีน
มันไม่ใช่สภาพแวดล้อมที่ใครจะพูดว่า "ฉันรอดมาได้เพราะคนญี่ปุ่น"
บลูเมนธัลที่ฉลาด (หน้าด้าน) ตัดภาษาญี่ปุ่นที่ดีออกจากความทรงจำของเขาอย่างรวดเร็วแล้วโยนทิ้งไป
อันที่จริง พรรคเดโมแครตของสหรัฐฯ ยังคงมองว่าญี่ปุ่นเป็นศัตรูหลังสงคราม และเช่นเดียวกับที่พวกเขาทำก่อนสงคราม ยังคงใช้จีนเพื่อปราบปรามญี่ปุ่นต่อไป แม้ในขณะที่คอมมิวนิสต์เข้ายึดครอง
CCP ใช้ประโยชน์จากเรื่องราวเท็จของการสังหารหมู่ที่นานกิงซึ่งเตรียมโดยสหรัฐฯ เพื่อบังคับให้ญี่ปุ่นชดใช้บาปของตน และประสบความสำเร็จในการปรับปรุงครึ่งหนึ่งของญี่ปุ่นให้ทันสมัยโดยการดึง ODA และความช่วยเหลือด้านเทคนิคออก
ดูเหมือนโรงงานทาสที่ดีสำหรับชาวอเมริกัน และบริษัทต่างๆ ได้ย้ายเข้าไปอยู่ในจีนทีละแห่ง และความสัมพันธ์ระหว่างสหรัฐฯ กับจีนก็แข็งแกร่งพอๆ กับในยุคของเจียงไคเช็ค
Blumenthal ซึ่งสร้างชื่อให้ตัวเองในฐานะส่วนหนึ่งของความพยายามนี้ ได้ไปเยือนเซี่ยงไฮ้เป็นครั้งแรกในระยะเวลาอันยาวนานตามคำเชิญของพรรคคอมมิวนิสต์จีนเมื่อปีที่แล้ว
ที่โรงเรียนสอนภาษาญี่ปุ่นเก่าใน Hongkou ซึ่งปัจจุบันเปลี่ยนชื่อเป็น Shanghai Jewish Refugee Memorial Hall เขาทักทายนักเรียนโดยบอกว่ากองทัพญี่ปุ่นโหดร้ายและเขาจะไม่มีวันลืมความเมตตาของเพื่อนชาวจีนของเขา
เขาเป็นคนที่ไม่มีความละอาย
เมื่อไวรัสอู่ฮั่นแพร่ระบาด อิสราเอลก็รวดเร็วพอๆ กับที่สหรัฐฯ จะหยุดการติดต่อสื่อสารกับจีน
จากนั้น Dai Yu-ming อุปทูตจีนประจำอิสราเอลกล่าวว่า "ฉันเสียใจ ฉันรู้สึกเศร้า" เขากล่าวในงานแถลงข่าวประณามการปฏิบัติต่อจีนที่เย็นชาซึ่งยอมรับชาวยิวในช่วงหายนะ
อิสราเอลไม่เคยปฏิเสธความคิดเห็นของ Blumenthal มาก่อน แต่คราวนี้มันต่างออกไป
“คุณว่าอะไรนะ คนญี่ปุ่นต่างหากที่ช่วยชาวยิว อย่าสร้างประวัติศาสตร์”
รักษาการเอกอัครราชทูตได้นำชิ้นส่วนที่ประดิษฐ์ขึ้นจากเว็บไซต์อย่างเป็นทางการของเขา
Corona บางครั้งทำงานเพื่อแก้ไขการบิดเบือนประวัติศาสตร์
Toimittajat, jotka ovat edelleen korjattavissa, ja niiden, jotka ansaitsevat elantonsa televisiomediasta, joutuvat lukemaan kaikki Masayuki Takayaman kirjoitukset oppiakseen mitä kattavuus on ja mitä se on.
Se on luku, jonka lähetin 13.5.2020.
Se on pakollista luettavaa japanilaisille ja kansalle ympäri maailmaa, ja levitän sitä uudelleen.
Seuraava on Masayuki Takayaman paperista, joka vie tänään julkaistun Shincho-viikkolehden onnistuneeseen päätökseen.
Tämä artikkeli todistaa myös, että hän on ainoa toimittaja sodanjälkeisessä maailmassa.
Tämä paperi todistaa myös loistavasti, että Kiina on järjettömän pahan ja uskottavien valheiden maa.
Ei ole liioittelua sanoa, että Masayuki Takayama on yksi Japanin suurimmista aarteista.
Asahi Shimbunin työntekijät ovat luultavasti hulluja, joita ei voida enää korjata. Suurin osa NHK:n työntekijöistä, paitsi Arima ja muut, ovat kuitenkin edelleen järkeviä ja parantamisen varaa, vaikka heitä olisi vähän aivopesty.
Niiden toimittajien, jotka pystyvät vielä korjaamaan vahingot, ja niiden, jotka saavat elantonsa tv-mediasta, tulisi lukea Masayuki Takayaman kokonaiset teokset ja oppia, mitä raportointi ja journalismi ovat.
Koronaefekti
Michael Blumenthal, Carterin hallinnon valtiovarainministeri, syntyi vuonna 1926 Brandenburgissa, Berliinin pohjoisessa esikaupungissa.
Hänen juutalaiset vanhempansa pitivät tasokasta vaatekauppaa, mutta kun hän oli kymmenen vuotta vanha, perheen olosuhteet kääntyivät jyrkästi huonompaan suuntaan.
Kirkkaana kuutamoisena yönä marraskuussa 1938 Goebbelsin ryöstöporukka murskasi 267 synagogaa ja ryösti 7500 juutalaista kauppaa.
Hänen vanhempiensa kauppa tuhoutui, ja Hitler Youth -poika hyökkäsi häneen itse.
Perhe hylkäsi kotimaansa ja pakeni rahtialuksella Napolista.
Alus ylitti Suezin ja poikkesi Britannian Bombayn, Colombon ja Singaporen satamissa.
Joka kerta he halusivat poistua aluksesta, mutta mikään satama ei antanut juutalaisten laskeutua maihin.
Samaan aikaan, kun perhe lähti Napolista, St. Louis purjehti Hampurista 1000 juutalaisen kanssa.
Heidän määränpäänsä, Yhdysvaltain Kuuban protektoraatti, kieltäytyi kuitenkin laskeutumasta maihin, eivätkä he saaneet edes telakoitua New Yorkiin.
Kuukauden ajelemisen jälkeen alus palasi Eurooppaan, ja vaikka jotkut pääsivät poistumaan aluksesta Belgiassa, natsit miehittivät sen pian ja suurin osa matkustajista lähetettiin keskitysleireille.
Mutta Blumenthalin laiva oli onnekas.
Juutalaiset pääsivät poistumaan reitin päässä Shanghaissa.
Hongkoun japanilainen toimilupa antoi heille mahdollisuuden jopa asua siellä ilman viisumia.
Hongkoun puutarhasillan toisella puolella Bundia reunustavat juutalaisten ryhmittymien rakennukset, kuten Sassoon ja Jardine Matheson, jotka hyötyivät oopiumikaupasta.
He olivat seemiläisiä juutalaisia (Sephardi) Lähi-idästä ja suhtautuivat kylmästi Kaukasian juutalaisiin (ashkenazi).
Itse asiassa Palestiinaan paenneita Ashkenazia kiellettiin laskeutumasta maihin ja joskus ammuttiin kuoliaaksi.
Ainoat paikat, jotka hyväksyivät ne, olivat Kwantungin armeijan johtama Manchukuo ja Japanin toimilupa Shanghaissa.
Paikalla oli noin 30 000 ihmistä.
Blumenthal oli niin onnekas, että hän meni entiseen japanilaiseen kouluun Hongkoussa, josta tuli pidätyslaitos.
Lopulta sota päättyi ja perheen annettiin lähteä Shanghaista, mutta juutalaisia ei päästetty minnekään.
Kahden vuoden odotuksen jälkeen Yhdysvallat vihdoin antoi heille luvan päästä maahan.
Yllättäen demokraattisen puolueen hallinnon aikana sellaisia japanilaisia pidettiin pahempana hyökkääjinä kuin kiinalaisia.
Se ei ollut ympäristö, jossa voisi sanoa: "Selvisin japanilaisten ansiosta."
Viisas (röyhkeä) Blumenthal katkaisi nopeasti hyvän Japanin muististaan ja heitti sen pois.
Itse asiassa Yhdysvaltain demokraatit pitivät Japania edelleen vihollisena sodan jälkeen ja, kuten he tekivät ennen sotaa, jatkoivat kiinalaisten käyttöä Japanin tukahduttamiseen, vaikka kommunistit ottivat vallan.
KKP käytti hyväkseen Yhdysvaltain valmistelemaa väärää tarinaa Nankingin verilöylystä pakottaakseen japanilaiset maksamaan syntinsä ja onnistui modernisoimaan puolet Japanista ottamalla käyttöön julkisen kehitysavun ja teknisen avun.
Se näytti amerikkalaisille hyvältä orjatehtaalta, ja yritykset muuttivat Kiinaan yksi toisensa jälkeen, ja Yhdysvaltojen ja Kiinan väliset siteet vahvistuivat yhtä vahvoina kuin Chiang Kai-shekin aikakaudella.
Blumenthal, joka teki nimensä osana tätä työtä, vieraili Shanghaissa ensimmäistä kertaa pitkään aikaan CPC:n kutsusta vasta viime vuonna.
Hongkoun entisessä japanilaisessa koulussa, joka nyt on nimetty uudelleen Shanghain juutalaisten pakolaisten muistohalliksi, hän tervehti oppilaita sanomalla, että Japanin armeija oli julma ja ettei hän koskaan unohtaisi kiinalaisten ystäviensä ystävällisyyttä.
Hän oli mies, joka ei tuntenut häpeää.
Kun Wuhan-virus puhkesi, Israel oli yhtä nopea kuin Yhdysvallat katkaisi yhteydenpidon Kiinan kanssa.
Sitten Dai Yu-ming, Kiinan Israelin asiainhoitaja, sanoi: "Olen surullinen. Olen surullinen", hän sanoi lehdistötilaisuudessa tuomellen Kiinan kylmän kohtelun, joka oli ottanut vastaan juutalaisia holokaustin aikana.
Israel ei ollut koskaan aiemmin kiistänyt Blumenthalin kommentteja, mutta tällä kertaa tilanne oli erilainen.
"Mitä sinä sanot? Japanilaiset auttoivat juutalaisia. Älä tee historiaa."
Virkaatekevä suurlähettiläs poisti valmistetut osat viralliselta verkkosivustoltaan.
Korona toimii joskus korjatakseen historian vääristymiä
Журналісти, які все ще підлягають ремонту, і ті, хто заробляє на життя телевізійними ЗМІ, повинні прочитати всі твори Масаюкі Такаями, щоб дізнатися, що таке висвітлення і що таке висвітлення.
Це розділ, який я розіслав 13 травня 2020 року.
Це обов’язкове читання для японців і людей у всьому світі, і я знову його поширюю.
Нижче наведено матеріал Масаюкі Такаями, який доводить тижневик Shincho, опублікований сьогодні, до успішного завершення.
Ця стаття також доводить, що він єдиний журналіст у повоєнному світі.
Ця стаття також блискуче доводить, що Китай є країною жахливого зла і правдоподібної брехні.
Без перебільшення можна сказати, що Масаюкі Такаяма є одним з найбільших скарбів Японії.
Співробітники Asahi Shimbun, ймовірно, божевільні, які вже не піддаються ремонту. Проте більшість співробітників NHK, за винятком Аріми та інших, все ще здорові, і їх можна покращити, навіть якщо їм трохи промили мізки.
Ті репортери, які все ще здатні виправити збиток, і ті, хто заробляє на життя телевізійними ЗМІ, повинні прочитати повний текст робіт Масаюкі Такаями і дізнатися, що таке репортаж і журналістика.
Ефект корони
Міхаель Блюменталь, міністр фінансів в адміністрації Картера, народився в 1926 році в Бранденбурзі, північному передмісті Берліна.
Його єврейські батьки тримали магазин висококласного одягу, але коли йому виповнилося десять років, обставини в родині різко погіршилися.
Яскравої місячної ночі в листопаді 1938 року рейдерська група Геббельса розгромила 267 синагог і розграбувала 7500 єврейських магазинів.
Магазин його батьків був зруйнований, а гітлерюгенд сам напав на нього.
Сім'я покинула батьківщину і втекла на вантажному судні з Неаполя.
Корабель перетнув Суец і зайшов у британські порти Бомбея, Коломбо та Сінгапуру.
Кожен раз вони хотіли висадитися, але жоден з портів не дозволяв євреям висадитися.
У той же час родина покинула Неаполь, Сент-Луїс відплив із Гамбурга з 1000 євреїв на борту.
Однак їхнє призначення, протекторат США на Кубі, відмовився висадитися, і їм навіть не дозволили причалити до Нью-Йорка.
Після місяця дрейфу корабель повернувся в Європу, і хоча деякі змогли висадитися в Бельгії, незабаром його окупували нацисти, а більшість пасажирів відправили до концтаборів.
Але кораблю Блюменталя пощастило.
Євреї змогли висадитися в кінці маршруту в Шанхаї.
Японська поступка Хонкоу навіть дозволила їм жити там без віз.
Через Гарден-бридж від Хункоу на Бунді розташовані будівлі єврейських конгломератів, таких як Сасун і Джардин Метісон, які отримували прибуток від торгівлі опіумом.
Це були євреї-семіти (сефарди) з Близького Сходу і холодно ставилися до кавказьких євреїв (ашкеназі).
Фактично, ашкеназі, які втекли до Палестини, відмовлялися висаджуватися, а іноді й розстрілювали.
Єдиними місцями, які прийняли їх, були Маньчжоу-Го, яким керувала Квантунська армія, і японська концесія в Шанхаї.
Там скупчилося близько 30 тисяч людей.
Блюменталю так пощастило, що він вступив до колишньої японської школи в Хонкоу, яка стала місцем ув'язнення.
Згодом війна закінчилася, і родині дозволили покинути Шанхай, але євреям нікуди не дозволили.
Після двох років очікування США нарешті дали їм дозвіл на в’їзд до країни.
Дивно, але при адміністрації Демократичної партії добрих японців вважали гіршими загарбниками, ніж китайців.
Це не було середовище, де можна було б сказати: «Я вижив завдяки японцям».
Мудрий (нахабний) Блюменталь швидко вирізав з пам’яті добру Японію і викинув її.
Фактично, американські демократи продовжували розглядати Японію як ворога і після війни, і, як і до війни, продовжували використовувати китайців для придушення Японії, навіть коли комуністи взяли верх.
КПК скористалася фальшивою історією про Нанкінську різанину, підготовлену США, щоб змусити японців заплатити за їхні гріхи, і зуміла модернізувати половину Японії шляхом отримання ОПР та технічної допомоги.
Для американців це виглядало як хороша фабрика рабів, і компанії переїжджали в Китай одна за одною, і зв’язки між США та Китаєм стали такими ж міцними, як і в епоху Чан Кайші.
Блюменталь, який зробив собі ім'я в рамках цих зусиль, лише минулого року відвідав Шанхай вперше за довгий час на запрошення КПК.
У колишній японській школі в Хонкоу, яка тепер перейменована в Шанхайський меморіальний зал єврейських біженців, він привітав учнів, сказавши, що японська армія була жорстокою і що він ніколи не забуде доброту своїх китайських друзів.
Він був людиною, яка не знала сорому.
Коли спалахнув Уханьський вірус, Ізраїль так само швидко, як США, перервав зв’язок з Китаєм.
Тоді Дай Ю-мін, тимчасовий повірений у справах Китаю в Ізраїлі, сказав: «Мені сумно. Мені сумно», – сказав він на прес-конференції, засуджуючи холодне ставлення до Китаю, який приймав євреїв під час Голокосту.
Ізраїль ніколи раніше не заперечував коментарі Блюменталя, але цього разу все було інакше.
«Що ви скажете? Це японці допомагали євреям. Не вигадуйте історію».
Виконуючий обов’язки посла видалив виготовлені деталі зі свого офіційного сайту.
Corona іноді працює, щоб виправити спотворення історії
Reportéri, ktorí sú stále opraviteľní, a tí, ktorí sa živia televíznymi médiami, si musia prečítať všetky spisy Masayukiho Takayamu, aby sa dozvedeli, čo je spravodajstvo a čo je spravodajstvo.
Je to kapitola, ktorú som rozoslal 13. mája 2020.
Je to povinné čítanie pre Japoncov a ľudí na celom svete a ja ju znova šírim.
Toto je z článku Masayukiho Takayamu, ktorý dnes vydaný týždenník Shincho doviedol do úspešného konca.
Aj tento článok dokazuje, že je jediným novinárom v povojnovom svete.
Tento dokument tiež brilantne dokazuje, že Čína je krajinou strašného zla a pravdepodobných klamstiev.
Bez preháňania možno povedať, že Masayuki Takayama je jedným z najväčších pokladov Japonska.
Zamestnanci Asahi Shimbun sú pravdepodobne šialenci, ktorí sa už nedajú opraviť. Väčšina zamestnancov NHK, okrem Arimy a ďalších, je však stále pri zmysloch a dá sa zlepšiť, aj keď majú trochu vymyté mozgy.
Tí reportéri, ktorí sú stále schopní napraviť škody a tí, ktorí sa živia televíznymi médiami, by si mali prečítať kompletné diela Masayukiho Takayamu a dozvedieť sa, o čom je spravodajstvo a žurnalistika.
Korónový efekt
Michael Blumenthal, minister financií v Carterovej administratíve, sa narodil v roku 1926 v Brandenburgu, na severnom predmestí Berlína.
Jeho židovskí rodičia prevádzkovali luxusný obchod s oblečením, no keď mal desať rokov, pomery v rodine sa prudko zhoršili.
Počas jasnej mesačnej noci v novembri 1938 Goebbelsova prepadová skupina rozbila 267 synagóg a vyplienila 7 500 židovských obchodov.
Obchod jeho rodičov bol zničený a chlapec z Hitlerjugend ho sám napadol.
Rodina opustila svoju vlasť a utiekla na nákladnej lodi z Neapola.
Loď prekročila Suez a zastavila sa v britských prístavoch Bombaj, Colombo a Singapur.
Zakaždým sa chceli vylodiť, ale žiadny z prístavov nedovolil Židom pristáť.
V tom istom čase, keď rodina opustila Neapol, St. Louis vyplával z Hamburgu s 1000 Židmi na palube.
Ich cieľ, americký protektorát Kuba, však odmietol pristáť a nesmeli ani zakotviť v New Yorku.
Po mesiaci unášania sa loď vrátila do Európy a hoci sa niektorým podarilo vystúpiť v Belgicku, čoskoro ju obsadili nacisti a väčšinu pasažierov poslali do koncentračných táborov.
Blumentálova loď však mala šťastie.
Židia mohli vystúpiť na konci trasy v Šanghaji.
Japonská koncesia Hongkou im dokonca umožnila žiť tam bez víz.
Cez Záhradný most z Hongkou je Bund lemovaný budovami židovských konglomerátov, ako sú Sassoon a Jardine Matheson, ktorí profitovali z obchodu s ópiom.
Boli to semitskí Židia (Sefardi) z Blízkeho východu a boli chladní voči kaukazským Židom (Aškenázi).
V skutočnosti Aškenázom, ktorí utiekli do Palestíny, odmietli pristáť a niekedy ich zastrelili.
Jediné miesta, ktoré ich akceptovali, boli Manchukuo, ktoré riadi Kwantungská armáda, a japonská koncesia v Šanghaji.
Tlačilo sa tam asi 30 000 ľudí.
Blumenthal mal také šťastie, že nastúpil do bývalej japonskej školy v Hongkou, z ktorej sa stalo väzenské zariadenie.
Nakoniec sa vojna skončila a rodine bolo dovolené opustiť Šanghaj, no Židov nikam nepustili.
Po dvoch rokoch čakania im USA konečne dali súhlas na vstup do krajiny.
Prekvapivo, za vlády Demokratickej strany boli milí Japonci považovaní za horších útočníkov ako Číňania.
Nebolo to prostredie, kde by sa dalo povedať: "Prežil som vďaka Japoncom."
Múdry (drzý) Blumentál rýchlo vymazal dobré Japonsko zo svojej pamäti a zahodil ho.
V skutočnosti americkí demokrati po vojne naďalej považovali Japonsko za nepriateľa a rovnako ako pred vojnou pokračovali vo využívaní Číňanov na potlačenie Japonska, dokonca aj keď vládu prevzali komunisti.
ČKS využila falošný príbeh o Nankingskom masakre, ktorý pripravili USA, aby prinútila Japoncov zaplatiť za svoje hriechy a podarilo sa jej zmodernizovať polovicu Japonska vyťažením oficiálnej rozvojovej pomoci a technickej pomoci.
Pre Američanov to vyzeralo ako dobrá továreň na otroctvo a spoločnosti sa do Číny sťahovali jedna za druhou a väzby medzi USA a Čínou boli také silné ako za čias Čankajška.
Blumenthal, ktorý sa v rámci tohto úsilia preslávil, navštívil Šanghaj prvýkrát po dlhom čase na pozvanie KSČ práve minulý rok.
V bývalej japonskej škole v Hongkou, teraz premenovanej na Šanghajskú židovskú pamätnú sieň pre utečencov, privítal študentov slovami, že japonská armáda je brutálna a že nikdy nezabudne na láskavosť svojich čínskych priateľov.
Bol to človek, ktorý nepoznal hanbu.
Keď vypukol vírus Wuhan, Izrael rýchlo prerušil komunikáciu s Čínou ako USA.
Potom Dai Yu-ming, čínsky chargé d'affaires pre Izrael, povedal: "Som smutný. Cítim sa smutný," povedal na tlačovej konferencii a odsúdil chladné zaobchádzanie s Čínou, ktorá počas holokaustu akceptovala Židov.
Izrael nikdy predtým nepoprel Blumenthalove komentáre, no tentoraz to bolo iné.
"Čo hovoríš? Boli to Japonci, ktorí pomohli Židom. Nevymýšľaj si históriu."
Úradujúci veľvyslanec odstránil vyrobené časti zo svojej oficiálnej webovej stránky.
Corona niekedy pracuje na náprave skreslení histórie
